Історія справи

Постанова КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №32/177
Постанова ВГСУ від 25.10.2016 року у справі №32/177

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 32/177

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Демидової А.М., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 рокута ухвалугосподарського суду міста Києва від 20.05.2016 рокуу справі№ 32/177 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"за участю третьої особиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"простягнення 134 524,32 грн.за участю представників:

позивача - Норець Н.О. - дов. № 152 від 29.12.2015 року

відповідача - Мельник І.М. - дов. № 79 від 05.10.2016 року

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року та Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року у справі № 32/177, позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" плату за користування цистерною в сумі 132 165,60 грн., плату за користування залізничною під'їзною колією у розмірі 2 358,72 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 690,49 грн.

12.12.2012 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі № 32/177 видано наказ із строком пред'явлення його до виконання до 14.11.2013 року.

11.01.2013 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35918047.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у цій справі визнано недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження №35918047 від 11.01.2013 року та зобов'язано цей Відділ винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом та надати можливість Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" у встановлений чинним законодавством строк добровільно виконати постанову.

17.09.2013 року на виконання вказаної ухвали головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35918047. Цією ж постановою накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу, встановлено строк для добровільного виконання до 23.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2013 року у цій справі визнано постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 35918047 від 17.09.2013 року недійсною та зобов'язано цей Відділ виконати встановлений законодавством порядок при відкритті виконавчого провадження на виконання наказу № 32/177 від 12.12.2012 року та надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" строк добровільного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.

22.12.2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

01.12.2015 року стягувач повторно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження.

03.12.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у міста Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49523095 на виконання наказу господарського суду міста Києва № 32/177 від 12.12.2012 року.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби, відповідач (боржник) зазначив, що стягувачем порушено строк пред'явлення наказу до виконання і заява про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не подавалась.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2016 (суддя Підченко Ю.О.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва задоволено; визнано постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва про відкриття виконавчого провадження № 49523095 від 03.12.2015 року з виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 32/177 від 12.12.2012 року недійсною; визнано незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва при відкритті виконавчого провадження № 49523095 з виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №32/177 від 12.12.2012 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Дідиченко М.А., суддів Пономаренка Є.Ю., Кропивної Л.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2016 року у справі № 32/177 залишено без змін. Водночас, залишаючи без змін резолютивну частину ухвали місцевого господарського суду, апеляційним господарським судом змінено мотивувальну частину судового акта господарського суду міста Києва від 20.05.2016 року.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі № 32/177 господарським судом міста Києва 12.12.2012 року видано наказ із строком пред'явлення його до виконання до 14.11.2013 року.

11.01.2013 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35918047.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у цій справі визнано недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження №35918047 від 11.01.2013 року та зобов'язано цей Відділ винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом та надати можливість Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" у встановлений чинним законодавством строк добровільно виконати постанову.

17.09.2013 року на виконання вказаної ухвали головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35918047. Цією ж постановою накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу, встановлено строк для добровільного виконання до 23.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2013 року у цій справі визнано постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 35918047 від 17.09.2013 року недійсною та зобов'язано цей Відділ виконати встановлений законодавством порядок при відкритті виконавчого провадження на виконання наказу № 32/177 від 12.12.2012 року та надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" строк добровільного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.

22.12.2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

01.12.2015 року стягувач повторно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження.

03.12.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у міста Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49523095 на виконання наказу господарського суду міста Києва № 32/177 від 12.12.2012 року, яка є предметом оскарження у даній справі внаслідок пропуску стягувачем строку пред'явлення наказу до виконання і відсутності заяви останнього про поновлення цього строку.

Відповідно до статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтями 1, 3, 6, 12, 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

В силу частини 1 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Задовольняючи скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан", суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем не пропущено строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року у справі № 32/177, оскільки в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.12.2014 року визначено строк повторного пред'явлення наказу до виконання до 22.12.2015 року. Разом з тим, зважаючи на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2015 року направлена боржникові із затриманням, вона підлягає визнанню недійсною внаслідок порушення вказаним відділом державної виконавчої служби приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, визнання недійсною постанови Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва про відкриття виконавчого провадження № 49523095 від 03.12.2015 року з виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 32/177 від 12.12.2012 року і визнанням незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва при відкритті виконавчого провадження № 49523095, виходячи, при цьому, з інших підстав, зокрема, з того, що стягувач звернувся до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу у справі № 32/177 після закінчення строку для його пред'явлення.

Вказаного висновку апеляційний господарський суд дійшов дотримуючись приписів статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і він пред'явлений до відповідного органу державної виконавчої служби.

Водночас, статтею 23 цього ж Закону передбачені випадки переривання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відтак, перебіг строку пред'явлення виконавчого документа до виконання після його переривання не починається спочатку, а продовжується з урахуванням його переривання.

Зважаючи на переривання цього строку шляхом пред'явлення наказу № 32/177 до виконання, апеляційний господарський суд, правильно вирахував, що строк пред'явлення наказу № 32/177 від 12.12.2012 року закінчився 25.10.2015 року, виходячи з наступного.

Так, в наказі встановлений строк пред'явлення наказу до виконання до 14.11.2013 року. В подальшому він перервався з 11.01.2013 року до 22.12.2014 року у зв'язку з пред'явленням його до виконання.

Після повернення наказу стягувачеві 22.12.2014 року строк пред'явлення поновлено і він становив 10 місяців та 3 дні (за вирахуванням часу, що минув до пред'явлення наказу до виконання).

Проте, стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання цього наказу лише 01.12.2015 року, тобто після закінчення строку для його пред'явлення.

За приписами статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

За вказаних обставин, господарський суд апеляційної інстанції обгрунтовано спростував мотивування суду першої інстанції з врахуванням того, що стягувач звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не подавалася до суду, а тому дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 49523095 є незаконними, а оскаржувана постанова цього Відділу - недійсною.

Також апеляційним господарським судом правильно вказано на незаконність дій державного виконавця щодо встановлення у постанові Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 22.12.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві строку його пред'явлення до 22.12.2015 року з врахуванням наступного.

У пунктах 1.5., 3.15 Інструкції Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити:

а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;

б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову);

в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови;

г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Повернення виконавчого документа стягувачеві здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання (крім випадку повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону, якщо таке повернення надалі є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження).

З огляду на вищенаведене, апеляційна інстанція вірно вказала на неправильне застосування державним виконавцем положень вказаного Закону і Інструкції, оскільки в постанові повернення виконавчого документа стягувачу роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, а не визначається інший строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, ніж той, що вказаний у виконавчому документі.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що органом державної виконавчої служби порушено приписи чинного законодавства щодо відкриття виконавчого провадження після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання і за відсутності заяви про поновлення цього строку, що свідчить про незаконність дій Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 49523095 і, відповідно, недійсність цієї постанови.

В абзаці 6 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Доводи касаційної скарги щодо дотримання Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві вимог чинного законодавства при винесенні оспорюваної постанови не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року у справі №32/177 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова О.В. Попікова